УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Тіньові схеми реалізації товарів: Чому це небезпечно та як їх подолати

Тіньові схеми реалізації товарів: Чому це небезпечно та як їх подолати
12 черв.
2019

Так званий “сірий імпорт” або товарна контрабанда набуває характеру економічної загрози національного масштабу. Ця проблема все більше і більше вводить у тінь внутрішній ринок майже в усіх галузях. Як наслідок - це явище негативно впливає на приплив інвестицій в Україну та вбиває  вітчизняне виробництво.

Фактично наші миловаренні заводи не можуть конкурувати, бо їхня чи мала частка в структурі продаж – це внутрішній ринок. І як би завтра митниця була закрита, і були б рівні правила для всіх, завтра би  на полицях українських магазинів стояв насамперед український продукт. Це давало би можливість збільшувати робочі місця, сплачувати у місцеві бюджети  ПДВ, в пенсійні фонди робити соціальний внесок ітд., - говорить Роман Семенуха, коментуючи ситуацію в галузі миловаріння. В якій за його словами 70% це чорний або сірий імпорт.  

В Україні кожна друга банка кави в нашій державі із топових брендів, які сьогодні представлені в рітейлі, є контрафактною, - додає Роман, - Як це обраховують сьогодні представники виробників і імпортерів в Україні. Вони беруть країну, де відносно контрабанда поборена і беруть відсоток споживання на душу населення і вираховують які це втрати в Україні. От тільки за рахунок неотримання митних платежів втрачає тільки на трьох брендах кави приблизно 3 – 10 млрд. грн щороку, - описує депутат масштаби проблеми.

"Ми не будемо мати нелегального ввезення, якщо підприємці будуть знати, що всередині країни неможливо реалізувати незаконно ввезений товар. Якщо я сьогодні приходжу до будь-якої мережі і там купляю товар, на якому написано, що він не призначений для розповсюдження на території України, це значить він офіційно митний кордон України не перетинав», говорить народна депутатка Тетяна Острікова.  Та додає, що сьогодні в магазині можуть видати чек на якому лише стоїть штампик з брендом магазину, – Це означає, що я цей товар не поверну. Це означає, що цей товар має ознаки контрабандного - сірого ввезення. І якщо сьогодні його можна спокійно реалізувати будь-де, навіть в центрі Києва, це означає, що контрабанда буде комусь вигідна. На цьому будуть наживатися, і посадові особи митниць, і посадові особи силових органів", - коментує депутатка.

Дієвий механізм боротьби з реалізацією товару з якого не сплачені податки  в середині країни озвучив член Української Ради Бізнесу, директор Української асоціації виробників Сергій Шевченко:  - У багатьох країнах вже ефективно діє механізм так званої стимуляції покупців. Всі кажуть, що на це немає коштів з бюджету. А не потрібно коштів з бюджету виділяти. Адже система працює наступним чином: покупець купує товар, видається фіскальний чек, він перевіряється по базі ДФС. Якщо фіскального чеку немає зареєстрованого, то дається заявка до ДФС, яка обробляється. І якщо виявляється, що цей фіскальний чек не зареєстрований, податкова перевіряє цього продавця та у випадку підтвердження порушення - на продавця накладається штраф. І частина цього штрафу йде покупцю. Ось цей механізм суттєво вплине на те, щоб контрабанду зупинити як на кордоні, так і всередині країни.

Ситуація яка є наразі з безмитним ввезенням товару виглядає дуже сумно. Влучно окреслила проблему Тетяна Острікова,  навівши яскравий приклад однієї зі схем на митниці у Волинській області

2018 рік, Волинська область. Заїжджає бус з мобільними телефонами на 20 млн грн.. При чому вони декларуються не як телефони, а як посилки для громадян. Хтось із правоохоронців, зараз не пам’ятаю, хто, ГПУ чи СБУ, ну хтось, з ким не поділилися, проводять його огляд цього буса. І виявляють, що там не посилки громадян, а звичайна комерційна партія мобільних телефонів. Журналісти дали широкий розголос цій історії. Проходить півроку. І що ви думаєте наша Феміда? Виявляється, що китайська фірма - відправник телефонів, насправді хотіла відправити посилки громадянам. Але ось так “помилилась” і “випадково” запхала у той бус мобільних телефонів на 20 мільйонів. Але ж це - “помилка”, і один з районних судів Волинської області,  виносить рішення, що це - “помилка китайської сторони”. Тому увесь цей бус арештований з телефонами треба повернути назад. І це рішення набуває чинності. Адже далі воно підтверджується Апеляційним судом Волинської області. Насправді цим створюється небезпечний прецедент. Адже за таких умов сторона, яка перевозила контрабанду товарів, факт якої був виявлений правоохоронними органами, може сказати за погодженням із своїм ручним іноземним контрагентом: “Помилочка сталася. Переплутали. Просто хотіли завантажити посилочки громадянам, а завантажили мобільні телефони. Просимо повернути, більше не будемо помилятись”. Це відкриває таку собі “чорну діру”. І жоден Верховний Суд, жодна Кваліфікаційна дисциплінарна комісія чи які там ще є органи правосуддя у нас, на це не реагують, - розповіла народна депутатка.

Поштову схему, яку застосовують для ухилення від сплати податків  вже проаналізували експерти. Вони зазначають, що такий канал без регулювання в найближчий час тільки буде збільшуватись – нічого не заважає подрібнювати партій товарів під неоподаткований мінімум  у 150, чи 100 євро з 1 червня. Заниження вартості є глобальною проблему. - Іноді товари декларують за ціною, нижчою від вартості упаковки, у якій вони знаходяться. Буває таке, що товари декларують по вартості  в 1 цент, - говорить Сергій Шевченко.

Що ж можна зробити для вирішення цієї проблеми?  Сергій пропонує відкрити доступ до митних баз для аналізу цін та іншої інформації про товари. Адже на сьогодні ця інформація під грифом "ДСК", а держава просто не справляється з функцією обробки таких масивів інформації.  - Суспільство, експерти, громадські організації зможуть у відкритих митних базах знаходити відповідну інформацію, а при виявленні порушень, повідомляти про них до відповідних органів. Бо у нас буває таке, що товар з порушеннями завезли 2 роки назад, а виявили його тільки зараз, коментує Сергій.

Представники УРБ зазначають, що за такого розвитку подій, пройде ще зовсім небагато часу і «білий» бізнес залишиться у меншості, що відразу відіб’ється на гаманцях всіх, хто залежить від наповненості держбюджету. В умовах безкарності та фактичної бездіяльності уповноважених державних інституцій контрабандисти та пов'язаний з ними тіньовий внутрішній ринок тільки нарощують обсяги.

Нелегальне ввезення можна припинити за два тижні вважає Тетяна Острікова – Як би я завтра стала генпрокурором, ось я вас запевняю, що найбільші схеми, які існують сьогодні, головні оператори контрабандного ринку товарів широкого вжитку перекрились би протягом двох тижнів.

За словами Народного депутата при зміні влади, «бізнесмени» починають бігати і шукати з ким домовитись, кому «заносити». – І коли заносити нікому,  вони розуміють, що вони вже 2 тижні стоять, товар їх вже закінчується на українських полицях. Вони розуміють - заносити більше нікому – все! Що вони роблять? Їм нічого не залишається, як просто виконувати митний кодекс, розмитнювати згідно встановленої законодавством процедури. Все!», - додає Тетяна.

Боротьба з контрабандою потрібна - рішуча, швидка але системна.

Зносячи старі корумповані моделі відносин, потрібно будувати нові – якісні. Вони повинні базуватись на кваліфікованих кадрах з гідною оплатою праці, на технологічних системах контролю та моніторингу, на налагоджених взаємовідносинах з країнами експортерами та мати орієнтацію на контроль реалізації та превенцію всередині країни.  

І на системність повинні бути зосереджені народні депутати, Президент, Кабмін та судова система з усіма антикорупційними органами.

За лінком повна версія програми «Влада&Бізнес» (відео), де ще більше думок експертів  щодо проблематики та гострої потреби діяти “тут і зараз”.

loader

Facebook

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ