Декларація про наміри

Щодо проведення реформ в Україні 

Ми, члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 75 бізнес-асоціацій, представники Фонду підтримки економічної безпеки, представники аналітичних центрів та політична партія Слуга народу (далі – Сторони), усвідомлюючи спільну відповідальність за консолідацію зусиль бізнесу, експертного середовища та держави для розвитку конкурентоспроможної економіки на засадах цивілізованих ринкових відносин, вирішили об’єднати зусилля з метою забезпечення сталого економічного розвитку країни, побудови суспільства «з відкритим доступом» та роботи над завданнями, які призведуть до створення інклюзивних економічних та політичних інститутів.

Модернізація України в усіх сферах суспільного життя має базуватися на ключових принципах:

  1. деолігархізація економіки;
  2. децентралізація владних повноважень;
  3. демонополізація економіки;
  4. дерегуляція;
  5. податкова лібералізація;
  6. детiнізація економіки;
  7. демократія участі та е-урядування

Ключові завдання для реформування країни:

Інституційні реформи:

  1. Створення незалежної судової системи та ефективних правоохоронних органів, зокрема, шляхом перезавантаження Вищої ради правосуддя задля очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення справедливої участі громадян у судочинстві, вдосконалення досудового розслідування (в тому числі законодавче врегулювання питання приватної детективної діяльності), повноцінне і своєчасне виконання судових рішень.
  2. Інституційна реформа податкових органів та митниці, а також реформа органів правопорядку та судової системи, конкурсний добір (із залученням експертів громадянського суспільства та бізнес-спільноти) керівників та співробітників цих органів,  забезпечення суттєвого збільшенням розміру їх зарплати,  а також посилення відповідальності за збитки, спричинені діями посадових  осіб  цих  органів. 
  3. Ліквідація податкової міліції, економічних підрозділів Нацполіції, СБУ, прокуратури та створення шляхом прозорого конкурсного відбору із залученням громадськості єдиного аналітичного органу фінансових розслідувань (фінансової поліції або служби фінансових розслідувань), з посиленою аналітичною функцією детективів і з чітко визначеними повноваженнями з розслідування злочинів проти публічних фінансів держави та місцевого самоврядування, в системі органів Кабінету Міністрів, або максимально незалежного та рівновіддаленого від гілок влади. 
  4. Забезпечення незалежної, ефективної і професійної роботи всіх антикорупційних інституцій (НАЗК, НАБУ, САП, ВАС, АРМА). Зокрема, перезапуск Національного агентства із запобігання корупції шляхом ухвалення необхідних законодавчих змін, що передбачатимуть незалежне обрання та діяльність членів НАЗК, ефективну модель управління ним, повернення статті щодо покарання за незаконне збагачення.
  5. Законодавче забезпечення завершення другого та третього етапів реформи децентралізації влади.

Податкова та бюджетна політика:

  1. Суттєве оновлення та лібералізація податкового законодавства:
    • Поступове зниження навантаження на фонд оплати праці із компенсацією за рахунок скорочення неефективних видатків бюджету та заходів з детінізації економіки.
    • Заміна дискреційного податку на прибуток підприємств інноваційною моделлю оподаткування виведеного капіталу.
    • Збереження спрощеної системи оподаткування для розвитку малого бізнесу (із ефективною боротьбою проти схем зі зловживаннями за допомогою спрощеної системи оподаткування). Підтримка підприємницької ініціативи, самозайнятості і зміцнення середнього класу, як основи стабільності суспільства.
  • Подальше внесення змін до Податкового кодексу України щодо реформи процедури адміністративного оскарження, а саме: перегляду скарг платників податків на рівні Мінфіну за участі представників Мінфіну, Державної податкової служби та офісу бізнес-омбудсмена.
  1. 2. Запровадження електронної ТТН та e-receipt задля контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці(кешбек для покупця, фіскальні лотереї)
  2. 3. Реформування бюджетного процесу, зокрема: впровадження фіскальної політики, спрямованої на суттєве зниження частки державних видатків у ВВП, що перерозподіляються через публічні фінанси, перегляд статей бюджетних видатків для оптимізації структури та розміру видатків бюджету, проведення верифікації соціальних виплат та пенсій, скорочення неефективних видатків загальнодержавного бюджету до цільового показника 37% від ВВП. 

Економічна політика:

  1. Визначення ключових загроз економічній безпеці України та плану заходів для їх нівелювання
  2. Проведення швидкої та прозорої приватизації більшості державних підприємств, крім об’єктів критичної інфраструктури.
  3. Скорочення обсягів тіньового ринку оренди сільгоспземель та сільгосппродукції, підвищення доходів органів місцевого самоврядування. Вирівнювання ефективного податкового навантаження на гектар сільгоспземель у легально працюючих і тіньових сільгосптоваровиробників, за допомогою скорочення розриву між ставками податку на землю і єдиного податку четвертої групи, а також суттєве зменшення можливостей для приховування від оподаткування ПДФО доходів від обробки сільгоспземель та створення стимулів для його сплати.
  4. Реформа інфраструктури, розвиток сучасних транзитних коридорів, логістичних хабів, стимулювання приходу приватних інвесторів у дорожнє будівництво (концесія), створення конкуренції на ринку ж/д перевезень, зокрема, допуск приватної тяги, скасування пільг окремим галузям, а також припинення перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних; будівництво та реконструкція аеропортів, портів у форматі державно-приватного партнерства.
  5. Розробка і реалізація комплексу заходів, які створюють необхідні передумови для запуску ринку землі, зокрема повне наповнення державного земельного кадастру та його інтеграція з реєстром майнових прав, унеможливлення махінацій і фальсифікацій при реєстрації прав володіння та користування земельними ділянками, забезпечення доступу малих та середніх фермеров до дешевого кредитування із залученням міжнародних донорів. За фактом реалізації названих заходів - створення вільного ринку землі, учасниками якого будуть як громадяни України, так і засновані ними юридичні особи - сільгосптоваровиробники.
  6. Подальший розвиток національної експортної стратегії, забезпечення умов для ефективної та прозорої діяльності національної експортно-кредитної агенції та стимулювання експорту. Спрощення процедури введення антидемпінгових мит. 

Адміністрування:

  1. Внесення змін в законодавство щодо спрощення та здешевлення використання суб'єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), створення законодавчої можливості для використання онлайн (електронних) РРО, зокрема програмного забезпечення, яке можна встановлювати на будь-яких матеріальних носіях (гаджетах) та яке передаватиме дані про здійснену розрахункову операцію на відповідний сервер Державної податкової служби.
  2. Використання новітніх технологій та удосконалення електронних сервісів через розширення спектру послуг для платників податків з метою зменшення фізичних контактів бізнес-середовища з представниками органів Державної податкової служби. Запровадження ризик-орієнтованого підходу при плануванні перевірок. 
  3. Прийняття законодавчих ініціатив для радикального покращення ділового клімату в Україні:
  • створення єдиного кодексу підключень до електромереж,
  • реформа пайового внеску у будівництві,
  • створення законодавчих передумов для розвитку та сприяння міжнародній торгівлі, зокрема скорочення часових строків експорту та імпорту товарів;
  • створення законодавчих передумов для зменшення часових витрат платників податків на сплату публічних платежів  та зменшення загального фіскального навантаження на бізнес.  
  • єдиний рахунок для сплати податків та зборів,
  • Paper free - відмова від паперових атавізмів та перехід на електронний документообіг (електронна ТТН та інше).
  1. 4. Підвищення експертності при аналізі регуляторного впливу нормативних актів та забезпечення максимальної участі зацікавлених сторін на етапі формування регуляторного акту. Недопущення прийняття тих, що вводять необґрунтовані бар’єри для ведення бізнесу, або створюють нерівні умови для учасників ринку.
  2. 5. Надання платнику податків права  на направлення 1% його податкового   зобов'язання з ПДФО на фінансування визначених ним громадських організацій.

Фінансовий сектор:

  1. Реформування фінансової системи України, зокрема шляхом подальшої лібералізації валютного регулювання і розвитку прийнятого закону про валютне регулювання, роздержавленням фонду соціального страхування та залучення приватних фінансових інституцій до соціальної політики, унормування вексельного обігу в Україні згідно європейського вексельного права для забезпечення доступу МСБ до фінансів з меншою вартістю відносно кредитів шляхом активізації вексельних розрахунків, створення умов для розвитку ринків акціонерного та боргового капіталу.
  2. Забезпечення переходу від солідарної до багаторівневої накопичувальної пенсійної системи
  3. Запровадження страхової медицини.

Демонополізація та реформа енергетичного сектору:

  1. Визначення кросс-галузевих монополій на ринку вугілля та електроенергії і умов їх примусового поділу, стимулювання видобутку газу та спрощення доступу у сфері газовидобутку.
  2. Термінове проектування та будівництво вставок постійного струму з метою забезпечення вільного обміну електроенергією з країнами Європейського союзу та обмеження монополії на ринку електроенергії. Прийняття законодавчих змін необхідних для відкриття імпорту електроенергії, стимулювання експорту. Публічне звітування Міністерством енергетики та вугільної промисловості України статусу впровадження заходів із синхронізації електромережі.
  3. Забезпечення екологічності енергетичної галузі шляхом створення системи публічного моніторингу викидів великих спалювальних установок, розробки та втілення квот, плану зменшення викидів, введення значного екологічного податку на викиди.
  4. Забезпечення постійного доступного та достатнього фінансового ресурсу для реалізації енергоефективних проектів в індивідуальних та багатоквартирних будинках. Забезпечення диференціації проектів ВДЕ за різними критеріями (зокрема - потужності). Фокусування на розвитку розподілених енергетичних ресурсів.

Демократія участі та е-урядування:

  1. Розвиток в країні взаємної довіри та діалогу між національною та місцевою владою, активною, згуртованою частиною громадян, консолідованого бізнесу шляхом розвитку інструментів е-демократії, культури демократії участі через організацію та розвиток незалежної від органів влади та зарубіжних донорів платформи інструментів е-демократії (е-звернень, е-петицій, е-голосувань, е-плебісцитів, громадських бюджетів (участі), е-конкурсів, е-обрання дорадчих-робочих органів, дебатів, медіації й т.ін.). Моніторингу народного порядку денного та адвокації до завершення реалізації тих питань, які співпадають з поглядами Сторін Декларації.
  2. Прискорення та підвищення ефективності е-розвитку країни на національному та місцевому рівні шляхом консолідації експертного середовища ІТ-сектору, відповідних бізнес-аналітиків, експертів з органів влади, міжнародних експертів, а також розвитку Національного банку ІТ-рішень для е-уряду та е-демократії, розвитку й популяризації рейтингів ІТ-рішень, вендорів, користувачів серед органів влади, формування коаліцій користувачів та культури спільного користування кращими рішеннями у своїй сфері, формування національних стандартів, прозорості та ефективності ринку civic & gov-tech.
  3. Он-лайн контроль та участь громадськості й консолідованого бізнесу у плануванні та витрачанні бюджетних коштів, роботи ДП, КП. Зокрема через можливість провести перевірку реалізації обраних статей, програм, проектів бюджету; через можливість перевірити - для консолідованого бізнесу, чи громадськості, які беруть участь у підтримці проектів ГБ - діяльність будь-яких головних розпорядників бюджетних коштів, ефективність та справедливість нарахування й адміністрування податків і зборів тощо.
  4. 4. Розвиток культури демократії, демократії участі та самоврядування, а також е/смарт-розвитку на всіх рівнях, зокрема шляхом - формування у партнерстві з бізнесом мережі експертних осередків е-розвитку (смарт-розвитку) на місцевому та національному рівнях, всередині органів влади. Розвиток відповідної освіти, статистики та інформаційно-просвітницьких кампаній.

Розуміючи невідкладність та терміновість впровадження зазначених у Декларації завдань, підписанти домовились про всебічну підтримку та сприяння їх реалізації. Пріоритетним напрямом співпраці є втілення зазначених реформ у законодавство України та супровід їх імплементації.

  

СТРОК ДІЇ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО НАМІРИ

Ця Декларація про наміри набирає чинності з дати її підписання Сторонами і діє доки її дія не буде припинена обопільною згодою Сторін.   

Будь-які зміни і доповнення до цієї Декларації про наміри вносяться за письмовою згодою Сторін і стають її невід'ємною частиною.

Будь-які спірні питання щодо тлумачення або застосування положень цієї Декларації про наміри вирішуються Сторонами на дружній основі шляхом проведення консультацій та переговорів.

Цю Декларацію про наміри складено у п’яти автентичних примірниках українською мовою по одному для кожної Сторони.

 

Сторони:

 

Бізнес об’єднання: 

Українська Рада Бізнесу

Григол Катамадзе,

Президент ВГО АППУ,

Член наглядової ради

 

 

 

 

___________________

 

Фонд підтримки економічної безпеки України

Віктор Іванчик

СЕО «Астарта-Київ»,

Член наглядової ради

 

 

___________________

    

Політична партія

 

 

СЛУГА НАРОДУ

 

 

Дмитро Разумков,

Голова політичної партії

 

 

 

 

_____________________

 

Аналітичні центри:

 

 

Економічна експертна платформа

 

Ілля Несходовський,

Директор Інституту соціально-економічної
трансформації

 

 

 

_____________________

 

 

Співорганізатор Коаліції Електронна Держава, директор Центру розвитку  іновацій

Сергій Лобойко

 

 

 

_____________________