УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

УКРАЇНСЬКА
РАДА БІЗНЕСУ

Це об‘єднання бізнесу та громадських організацій, що вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін, через реалізацію завдань, зазначених у Меморандумі. Наслідком впровадження окреслених реформ ми бачимо збільшення інвестицій в країну та стимулювання бізнесу до детінізації, зменшення дискреції та ліквідацію корупційних можливостей для представників органів влади. Головною метою Коаліції є створення інвестиційно привабливих умов для бізнесу, при яких в Україні буде створено значну кількість нових робочих місць і зростання ВВП України суттєво прискориться.

Новини

Бізнес, держава, та споживчі організації: наш курс - інновації!

Бізнес, держава, та споживчі організації: наш курс - інновації!
19 бер.
2019

 

19 березня генеральним директором Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», членом Наглядової ради УРБ, Софією Араслановою було прийнято участь у панельному обговоренні на тему «Захист прав споживачів. Український поступ та естонський досвід», який відбувся на базі прес-центру Українського кризового медіа-центру, за участі представників держави, бізнес-асоціацій та споживчих організацій. Метою заходу було обговорення інновацій у сфері захисту прав споживачів у синергії органів влади та громадських організацій, можливостей захисту споживачів зі сторони бізнесу, викликів на шляху європейської інтеграції, донесення ключових месседжів до громадян.

Учасниками заходу були зокрема Олександр Васильчукначальник відділу державної політики у сфері захисту прав споживачів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Олег Кобельковначальник відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби України, Руслан Ткаченкокерівник експертної групи з питань співробітництва у сферах агарної політики, захисту прав споживачів і технічного регулювання Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Олег Зубченокзаступник президента нафтогазової асоціації, голова комітету з розвитку конкуренції, учасник Української ради бізнесу, Олег Цільвікзаступник голови правління Союзу споживачів України, Ханнес Руммексперт Естонського центру східного партнерства тощо.

Бачення бізнесу щодо ситуації у сфері захисту прав споживачів висловила Софія Арасланова – генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки», учасник Української ради бізнесу. «Чому це актуально для бізнесу? Тому, що частина продавців працює в білій зоні і платить податки, а частина – близько 30% знаходиться в тіні, коли їх неможливо знайти або ідентифікувати. Більш того, прибуток такого бізнесу складається з несплачених податків, тому для білого бізнесу – це не конкурентні умови, для держави – втрати від несплати податків, а для споживачів – ризики від купівлі небезпечної продукції.

Чи готовий бізнес стояти на захисті прав споживачів – так готовий! Ми бачимо рішення у конкретних змінах, та створенні дієвих інструментів. Одними з таких інструментів є мобільний додаток «Я - інспектор», який розроблюється за участі Мінекономрозвитку України, європейських партнерів, Української Ради Бізнесу та споживчих організацій,  національна платформа «SMART споживач», онлайн реєстр з перевірки фіскальних чеків, на базі кабінета платника податків на сайті ДФС тощо.

Також ми підтримуємо введення законопроекту «Кешбек» і бачимо в ньому серйозні можливості, якщо наш покупець стане певним контролером і матиме можливість легко реалізувати власну скаргу з матеріальною зацікавленістю в цьому. Бізнес вважає, що необхідні системні рішення, такі як контроль ланцюжка створення додаткової вартості імпортних товарів і товарів вироблених в Україні, коли реалізація і зберігання контрабанди стане небезпечним в Україні, а також фіскалізація ризикових груп товарів.

Корисним інструментом можуть бути практичні рішення, засновані на співпраці бізнесу і громадськості. Так, ґрунтуючись на досвіді боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів в Литві, Нафтогазова Асоціація України (НАУ), створила для вітчизняного споживача карту АЗС, легальність яких викликає сумніви. Ґрунтуючись на таких простих ознаках, як невидача фіскального чека, близьке розташування з житловими і адміністративними будівлями, відсутність куточка споживача і засобів пожежогасіння на АЗС, покупець може залишити заявку про підозрілу заправку, а модератор платформи, проаналізувавши інформацію, приймає рішення позначити її на карті, розповідає Олег Зубченок, віце-президент НАУ, голова комітету з розвитку конкуренції.

 «В Україні функціонує приблизно 1500 нелегальних АЗС. За минулий рік через них могли реалізувати до 500 тисяч тон пального, не сплативши до бюджету близько 10 млрд гривень податків », - пояснив віце-президент НАУ. Експерт також зазначив, що небезпека нелегальних АЗС полягає не тільки у втратах для бюджету країни і порушення конкурентного ситуації на ринку, АЗС, що працюють з порушеннями норм будівництва, експлуатації та вибухо-пожежобезпеки несуть серйозну загрозу для життя і здоров'я оточуючих людей і, безпосередньо, співробітників таких станцій. «Нелегальні АЗС не тільки не дають чек покупцеві, але часто не є суб'єктами підприємницької діяльності. У разі виникнення ситуацій, пов'язаних з якістю реалізованої продукції, безпекою життя і здоров'я громадян та іншими порушеннями, споживачеві буде вкрай складно захистити свої законні інтереси», - додав Олег.

Своє бачення щодо системи захисту прав споживачів в Україні висловив і Руслан Ткаченко – керівник експертної групи з питань співробітництва у сферах агарної політики, захисту прав споживачів і технічного регулювання Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. На сьогодні у світі дуже швидко розвиваються технології та інтернет торгівля, тому проблеми, з якими стикаються споживачі у цій сфері є найгострішими не тільки на території України, а і на території Європейського Союзу. В рамках впровадження в Україні європейських підходів до захисту прав споживачів, дуже пріоритетним є введення механізму досудового вирішення спорів між споживачем і бізнесом. Подібний підхід до вирішення спорів значно спрощує процедуру як для споживачів, оскільки споживач, у якого є претензії до товару, може звернутися спочатку до продавця, а якщо питання не вирішилося - до відповідних державних органів.

Олександр Васильчук – начальник відділу державної політики у сфері захисту прав споживачів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відмітив, що  спеціальний мобільний додаток «Я - Інспектор», над розробкою якого ведеться активна робота, дозволить споживачам обирати безпечну продукцію та звертатися до державних органів у разі виникнення проблем. Об’єднання всіх сторін ринку дозволяє створити максимально ефективний інструмент для виявлення небезпечної продукції та захисту інтересів споживачів, а також відповідати певним нормам та потребам Європейського Союзу.

За словами Олег Кобелькова – начальника відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби України, у 2018 році службою було розглянуто 21 тисячу звернень громадян з приводу придбаних ними товарів і послуг, 45% з яких стосувалися якості непродовольчих товарів, близько 40% – якості робіт і послуг, серед них найчастіше - житлово-комунальних (29%). За результатами розгляду, в 41,5% випадків вимоги задоволені, споживачам повернуто близько 7 мільйонів гривень за неякісні товари, деталізував Олег Кобельков. За його словами, спостерігається тенденція до зростання кількості скарг на товари, придбані в інтернет-магазинах. У 2016 році такі звернення становили 3,2% від загальної кількості, у 2017 році - 4,5%, в 2018 році - 6,3%, тому створення нових, ефективних механізмів дуже актуально для ринку.

Учасники заходу констатували незадовільне функціонування системи захисту прав споживачів в Україні та об’єми сірого ринку, а також висловили необхідність щодо консолідованого єднання зусиль – бізнесу, громадськості та держави у створенні рівних конкурентних умов на ринку та дієвих інструментів для захисту інтересів споживачів тощо.

loader

Facebook

Розкажіть про своє бачення

НАПИШІТЬ НАМ